позовник

позовник
ч див. <<позивач>>

Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". . 2009.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Look at other dictionaries:

  • Позовник — (стар.) судебный пристав, ездивший с позовницей, т. е. судебной повесткой о явке в суд; он же посылался вместе с истцом для ареста ответчика ( Псковская Правда , ст. 20 и 25). В новгородской судной грамоте 1471 г., ст. 40, под П. разумеется истец …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • позовник — позо/вника/, ч. Те саме, що позивач …   Український тлумачний словник

  • позовник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • повозник — позовник …   Краткий словарь анаграмм

  • ПОЗЫВАТЬ — ПОЗЫВАТЬ, позвать кого, звать, кликать, приглашать, призывать, требовать куда, к себе; | южн., зап. требовать к суду, звать на суд, на тяжбу, подать на кого жалобу, просьбу; | безл. тянуть, нудить, побуждать. Меня позывает на еду, я есть хочу.… …   Толковый словарь Даля

  • позовниця — і. Жін. до позовник …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”